Среда, 24 апреля, 2024
20.2 C
Днепр

Популярные новости

Відроджений «Пласт». Тетяна Асадова — про Історію та сьогодення криворізької організації

Часи, коли кожен майбутній громадянин мав спочатку бути жовтеням, потім піонером, а згодом комсомольцем і комуністом, для українців залишились в минулому. Тоді, у Радянському Союзі, не було іншого шля

Часи, коли кожен майбутній громадянин мав спочатку бути жовтеням, потім піонером, а згодом комсомольцем і комуністом, для українців залишились в минулому. Тоді, у Радянському Союзі, не було іншого шляху, як шлях від жовтеняти до комсомольця. Вже в комуністи йшли не всі, а от жовтеня — піонер — комсомолець — ці етапи знайомі майже всім, народженим в СРСР. Цікаво, що пройшовши однаковий шлях у шкільні роки, стати комуністом міг не кожен. А не маючи партійного квитка, не можна було зайняти керівну посаду. Якщо ти безпартійний, ти міг обійняти посаду, скажімо, директора школи, чи головного лікаря, чи очолити ВУЗ.

Однак до радянської доби в Україні існували інші дитячі організації. Найвідоміша — Пласт —  український аналог скаутського руху, що з’явився в Україні у 1911 році. 12 квітня 1912 року у Львові вихованці одного з засновників Пласту, Олександра Тисовського, вперше склали Пластову Присягу. Цю дату традиційно вважають Днем народженням українського Пласту. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола.

Після здобуття Україною незалежності, Пласт знову відродився в нашій країні. Є пластуни і у Кривому Розі.

Про історію криворізьких пластунів та їхню діяльність ми поговорили з головою станичної пластової старшини Тетяною Асадовою. 

— Вітаю, Таню. Скажіть, коли і як була створена у Кривому Розі організація пластунів? Хто були перші пластуни в нашому місті? 

— Історія Криворізького Пласту розпочалась від грудня 1991 року. Саме 12 – 15 грудня 1991 року відбувся Вишкіл Впорядників УПЮ в місті Тернополі, на який було запрошено Ераста Іваницького. Після приїзду до Кривого Рогу Ераст Іваницький створив перший юнацький гурток «Терновий Цвіт», до якого ввійшли юнаки Роман Бєляков (Скоб), Віталій Марценовський (Скоб), Олексій Желуденко (Розвідник), Євген Капран (Розвідник), Анатолій Катеринка, Дмитро Білоус, Платон Кузнєцов, Костянтин Кузнєцов та інші юнаки, які з часом відсіялися. Після залучення до Пласту колишнього «афганця» Юрія Комарчука, було створено й другий юнацький гурток. Згодом з’явився новацький гурток, яким опікувалися обоє впорядників. Протоколом зборів юнацьких гуртків від 5 березня 1992 року прийнято рішення про створення куреня «Веселий Терен». Гуртки проводили спільні прогульки та мандрівки в околицях міста Кривого Рогу, та за його межами.

В той же період були спроби створити новацькі гуртки в Саксаганському району міста Кривого  Рогу, але робота в цих гуртках мала непостійний характер і переважно в навчальний період.

Таким чином, протягом весни 1992 року пластова спільнота Кривого Рогу отримала статус МПГ (місцевої пластової групи). Друг Роман Матузко допомагав теоретично та знаннями з історії, друг Юрій Комарчук провадив практичні заняття для пластунів, друг Ераст Іваницький здійснював функції керівника МПГ Кривий Ріг (згодом станиці), впорядника гуртка, займався культурно-освітньою частиною вишколу пластунів, та підтримував зв’язок з КПС, яка на той час містилася у Львові.  

В 1992 році станицю Кривий Ріг було запрошено на урочистості з нагоди 80-ліття Пласту, які відбувалися у місті Львові. Тоді ж, 12 квітня 1992 року, на території 1-ї львівської гімназії, разом з відбуттям урочистостей, і було заприсяжено першого криворізького пластуна, станичного ст.пл. Ераста Іваницького (псевдо ВУШ (велико-український шовініст).

27 – 29 листопада 1992 року ст. пл. Ераст Іваницький відбув Крайовий Вишкіл Зв’язкових, посвідка ч. 2/12, яку засвідчили Головний Булавний УПЮ пл. сен. Петро Содоль, ЛЧ та Крайовий Комендат УПЮ ст.пл. Богдан Гасюк. 22 червня 1993 року Ераст Іваницький отримав ступінь КВ І, номер в реєстрі – 51.

Протягом періоду з 1992 по 1996 роки криворізькі пластуни відбули табори в Карпатах, на базі Артеку, в Німеччині та інших цікавих місцях. В 1994 році гурток «Терновий цвіт» припинив своє існування з причини від’їзду основного складу на навчання в ВУЗи до інших міст України. З огляду на обставини та зміну місця роботи і відповідно територіальної відірваності. Згодом місцевий Пласт очолив його вихованець, друг Флібустьєр, Олексій Желуденко.

В жовтні 1997 року був створений гурток УПЮ «Орли». Впорядник ст.пл. Олексій Желуденко. Гурток за час існування налічував від 5 до 8 юнаків – активну участь в його роботі брали Дмитро та Олексій Єфименки, Влад та Дмитро Фьодорови, Євген Клименко. Всі юнаки  отримали ступінь  «розвідника».

До 2001 року були відбуті пластові табори в різних регіонах України. До активної роботи долучаються ст. пл. прих Любов Пєскішева та пл. сен. прих Людмила Зубко. Приблизно в 1999 році налагодилась тісна і дружня робота зі станицею Дніпро (тоді Дніпропетровськ). Проходили щорічні спільні заходи такі як «Андріївські вечорниці», «Різдвяна свічка» ті інші.  На початку 1997 року сходини гуртка відбувались в школі №125, а згодом вдалося домовитись про використання кімнати у  «Центрі дитячого туризму та краєзнавства «Фортуна».

Окрім того, юнаки брали участь в культурно-освітніх заходах, зокрема вечорі присвяченому створенню Легіону УСС, в 1999 році, який відбувся в великій залі ПК ім. Фрунзе. На цей захід було запрошено гурток «Орли» під проводом ст. пл. др. Олексія Желуденка. Гурток демонстрував на сцені палацу культури пластовий впоряд.  Та ж база (ПК ім. Фрунзе) кілька разів використовувалася для проведення гутірок та вишколів криворізьких пластунів. Однак в 2002 році з причин закінчення школи деяких юнаків гуртка «Орли» цей гурток також припинив своє існування.

І вже зараз, у квітні 2017 року, ми відновили Пластову Станицю Кривий Ріг, а мене обрали головою станичної пластової старшини.

— Розкажіть трішки про організацію: Яка чисельність, її якісний склад, чим займаються криворізькі пластуни? 

— На сьогодні Станиця Кривий Ріг об’єднує 18 волонтерів – кандидатів на дійсне членство, які мають на меті розвивати організацію у місті та популяризувати її діяльність. Це насамперед громадські активісти, волонтери, студенти, українські добровольці. Також на сьогодні вже сформовано рій новачок (дівчаток від 6 років), які вже у жовтні цього року одягнуть пластові хустинки.

Стратегічною метою на сьогодні є залучення та підготовка волонтерів, формування матеріально-технічної бази осередку.

Ознайомлення з основними аспектами діяльності організації Пласт відбувається на Кваліфікаційних вишколах дійсного членства в Пласті (КВДЧ), де кандидатам на дійсне членство в організації передставляється чітке уявлення про роль і можливості праці дорослої особи в Пласті, ознайомлення з діяльністю організації та оптимізація схеми здобуття дійсного членства.

— Чи є якась взаємодія на рівні України з іншими пластунами? Можливо взаємодія на світовому рівні?

— Комунікація відбувається з багатьма осередками Пласту в Україні. Регулярно відбуваються вишколи, на яких представники осередків діляться своїм досвідом, який є необхідним у діяльності організації. На майбутнє запланована участь у пластових таборах, в яких братимуть участь пластуни з різних куточків України і світу. 

— Де займаються і збираються пластуни?

— Переважна більшість зайнять відбувається на природі (сходини, прогульки мандрівки), також зайняття відбуваються у приміщеннях, які люб’язно надають громадські організації та навчальні заклади. Зараз триває процес пошуку постійних домівок для пластунів Станиці Кривий Ріг. У цій справі потребуємо допомоги органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських об’єднань. Кожний може стати другом Пласту та зробити свій внесок у цю справу.

— Як можна з вами зв’язатися тим, кого, можливо, зацікавить інформація про Пласт? 

— Можна звертатись безпосередньо до мене як до голови станичної пластової старшини – Тетяна Асадова (телефон – 067 973 3723, електронна скринька – [email protected]). Також маємо сторінку Станиці у мережі facebook: https://www.facebook.com/PLASTKR/?fref=ts та Instagram: plast_kryvyy_rih. 

— Давайте поговоримо трохи про те, яке майбутнє пластуна – ким (яким) він має стати?

— Пластун чи пластунка набуває переваг, які конче необхідні сьогодні у кризовий для держави час, ці переваги є ключовими на ринку праці. Високої конкурентоздатності надає вміння вирішувати проблеми у нестандартних ситуаціях, вміння бути лідером, а також величезний досвід організаторської діяльності.

Так, один з відомих нині в Україні активістів — виконавчий директор «TransparencyInternationalUkraine» Ярослав Юрчишин сказав, що «…Пласт реально змінює дітей, робить їх більш конкурентними. Пласт вчить того, чого не вчать у школі: спілкуватися, організовувати проекти…»

Про те, що дає «Пласт» людині у майбутньому найпереконливіше свідчить плеяда відомих пластунів, визначних особистостей в історії України, серед них: провідники національних визвольних змагань 1914 – 1959 рр. – Іван Чмола, Петро Франко, Степан Бандера, Роман Шухевич; президент Віктор Ющенко;  військовики – Гаврилюк Орест, Кравців Микола; науковці – Богдан Гаврилишин, Зенон Когут, Любомир Романків, Орест Субтельний; діячі культури та мистецтва – Олег Кандиба-Ольжич, Тарас Крушельницькій, Надія Світлична; підприємці – Руслана Вжесневська,Марія Гельбік, Ераст Гуцуляк, Андрій Мосюк тощо. 

— А які найближчі плани діяльності криворізького Пласту?

— В найближчий час планується мандрівка до села Капулівка (Нікопольський район) на відзначення роковин легендарного кошового отамана Івана Сірка. Там чекає таборування, урочистості, вишколи, кінні змагання і багато чого цікавого.

На сьогодні в рамках діяльності Станиці проходять сходини, прогульки, мандрівки, вишколи. Також відбуваються презентації організації громадським об’єднанням та навчальним закладам.

— Якби Ви визначили, для чого потрібен Пласт криворіжцям?

— Виховання у Пласті сприяє всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховує молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства. Щоб осягнути цю мету, Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні і фізичні прикмети своїх членів; плекає серед молоді традиції її предків і передання та розуміння її історії, культури та національних традицій.

На наш погляд, рівень національно-патріотичного та громадянського виховання у Кривому Розі є на дуже низькому рівні та не відповідає сучасним вимогам, що висуває до людини суспільство. До того ж система виховання у навчальних закладах й досі не позбавлена радянських рудиментів у вихованні. Тож існування і діяльність Пласту сьогодні сприятиме утвердженню національних та християнських засад у нашому місті.

За последние 7 дней

Последние новости